Розвиток міського транспорту розпочався ще на початку XX століття. Першим у місті з’явився трамвай ще у 1913 році. У той час місто активно розбудовувалось, проте проведення нових трамвайних колій, а також закуповування нових вагонів було проблематичне. Тому вирішили розвивати автобусний транспорт, який міг би охопити більшу частину Вінниці, а також зменшити навантаження на трамвайних маршрутах. Далі на vinnytsia-future.
Перші автобусні маршрути у місті
Перші автобуси з’явилися на вулицях Вінниці у 1930-х роках. Серед них були машини двох марок: Перлисс, що вміщував 32 людини та Рено на 20 місць. З їх появою було створене і “Трамвайно-автобусне господарство”, а також збудовано гараж на 8-10 машин, що розташовувався на вулиці Київській. Пізніше було закуплено ще дві марки автобусів: ГАЗ-0330 та ЗіС-8.
Спочатку міський транспорт курсував з центру міста до залізничного вокзалу, району П`ятничан та Старого міста. Попри невеликої кількості маршрутів, місту автобусів не вистачало. Через велику кількість пасажирів, транспорт ходив постійно “забитим”. Тому іноді вінничани надавали перевагу більш просторим трамваям, які також курсували центром міста. Крім міських маршрутів, були створені і міжміські, які сполучали Вінницю з Немировом, Літином та Липовцем.
Дев’ятиметрові автобуси із запахом мастила
З 1950-х років на міські маршрути виходять автобуси марки ЗіС-155, довжина яких становила 9 метрів, що трохи розв’язувало проблему “набитого” транспорту. Але користування автобусом все ще не було комфортним. В салоні були встановлені м’які сидіння, проте відстань між ними була дуже вузькою. Також до основних недоліків можна віднести відсутність майданчика для стояння та наявний неприємний запах мастила та бензину. Основними зупинками були залізничний вокзал та ринок Каліча (нині площа Гагаріна). Всього тоді у місті працювало 7 маршрутів.
Перші комфортні автобуси
З другої половини 1960-х років міська влада почала закуповувати міські автобуси ЛіАЗи, з Лікінського автобусного заводу. Вони мали ряд переваг у порівнянні з попередниками, серед яких широкі вхідні двері, наявність накопичувального майданчика в салоні, а у водіїв з’явилася автоматична коробка передач. За 10 років на автобусних маршрутів накопичилось близько 50 ЛіАзів.
В 1987 році на міських автобусних маршрутах з’явилися “автобуси- гармошки”, які працювали на найбільш поширених рейсах до Старого міста та на Бучми. ЛіАЗи в цей час курсували на менш активних маршрутах.
Поява електроавтобусів у місті
Перший електроавтобус з’явився у 2018 році, марки Skywell. Основними перевагами є його екологічність, адже транспорт має низькі викиди CO2 в повітря. Заряду вистачає на 300 кілометрів, що дозволяє машині працювати дві зміни без підзарядки. До того ж автобус не потребує спеціального обслуговування, на відміну від дизельного транспорту. Довжина становить 12 метрів і салон є доволі містким, розрахований на 70 пасажирів. Кузов стійкий до корозії. Двигун працює тихо, що дозволило нарешті усунути неприємний гул від транспорту, який колись завдавав незручностей пасажирам.
Салон є низькополим, має пандус та відповідну платформу, аби транспортом було зручніше користуватись батькам з дитячими візочками або пасажирам з інвалідністю. Всередині наявні також антивандальні сидіння та кондиціонер. Оформлена зручна зона й для роботи водія.
Поповнення транспортного парку електроавтобусами дозволило покращити міське сполучення, а також підвищити якість перевезень, зробивши їх більш комфортними та безпечними, не ігноруючи при цьому екологічні питання.
