Слов’янка — це спальний район у центрі Вінниці. Тут багатоквартирні будинки чергуються з приватним сектором, де все ще можна побачити сільські хатки першої половини ХХ століття. Далі на vinnytsia-future.
Як виникла назва мікрорайону
Перша згадка сучасної Слов’янки датується 1916 роком, де на картах тодішнього міста мікрорайон підписаний як “Слов’янська сторона”.
Назва мікрорайону Слов’янка має дві версії походження. За однією з них район був назван через велику кількість яблунь сорту Слов’янка, які до забудови мікрорайону росли майже в кожному дворі. За другою версією мікрорайон з’явився на противагу Єрусалимці і якщо там в основному жили євреї, то Слов’янка була заселена українцями, молдованами, поляками, чехами та словаками. До того ж вулиці мікрорайону мали такі назви, як Сербська, Болгарська, Чеська (сучасна Амосова), Чорногорська, Моравська, Хорватська, Герцоговинська, Слов’янська, Польська(сучасна Миколайчука), Галицька, Холмська тощо. А центральна вулиця району — Келецька раніше мала назву Богемська, на честь чеської республіки.
Слов’янка територіально обмежується Хмельницьким шосе, вулицями Пирогова та 600-річчя. Мікрорайон поділяється на дві частини: Верхню та Нижню. Межею поділу є вулиця Келецька.
Хмельницьке шосе ще в минулому столітті найменувалось Літинським шляхом, який був одним з найголовнішим транспортним сполученням на Поділлі. Недоліком цієї дороги буди масивні яри, які розміщували на території сучасної зупинки Максимовича. Там же протікали й річки, які створювали незручності в проїзді і їх було важко обходити. Постійно існувала безпека перевертання возів або нападів розбійників, проте містян це не зупиняло. Місцевість прозвали Долинками. Відтоді вже і ярів нема, і річка перетворилась у невеликий струмочок, а назву “Долинка” знають лише деякі представники старшого покоління міста.
Інфраструктура житлового масиву
Ще в минулому столітті Слов’янка складалась лише з приватних секторів, які до того ж розташовувались нещільно, але з приходом забудовників у другій половині ХХ почали поступово з’являтись багатоповерхові будинки. Активна забудова висотками тривала аж до 2009-2010-х років.
Згодом жителі мікрорайону почали практикувати спільне будівництво, тобто, коли декілька сімей разом купують ділянку і зводять дво-, три- або чотириповерхові багатоквартирні будинки. В кожному багатоповерховому дворі створені кольорові дитячі майданчики, з гірками, гойдалками та невеликим містечком, а також спортивні комплекси. Більшу частину прибудинкових територій прикрашають клумби, чагарники, дерева та інші зелені насадження. А прогулянкових зон тут не зустрінеш, тому для відпочинку вінничани відвідують проспект Космонавтів, Вишенський парк, Центральний парк, Лісопарк та парк лікарні ім. Ющенка, які є найближчими до Слов’янки.
Оскільки мікрорайон розвивається на основі вже наявних приватних будинків можливостей для розвитку великої інфраструктури тут небагато, на відміну від сусідніх Вишеньки чи Поділля, які будувались на пустій місцевості. Тому тут переважно знаходяться невеликі магазини поруч з будинками. Аби відвідати великі мережеві магазини жителі мають йти в сусідні мікрорайони. Не вистачає в мікрорайоні й банкоматів, тому, аби зняти готівку доводиться прямувати до центральних вулиць міста.
Транспортна інфраструктура розташована таким чином, що шум міських доріг не докучає мешканця, особливо хто живе трохи далі від центральних вулиць. В той самий час вуличками можна швидко дістатись до зупинок громадського транспорту, яким зі Слов’янки можна зручно дістатись у будь-яку точку міста.
