П’ятниця, 29 Березня, 2024

Будинок Дракули у Гнівані. Правда та міфи

Містечко Гнівань, що знаходиться у 20 кілометрах від Вінниці має не один десяток цікавих місць для туристів. Одним із таких привабливих куточків є будинок Дракули, як називають його місцеві жителі. Що ж спільного є між спорудою, що знаходиться на вулиці Жмеринській та графом Дракулою, який жив у XV ст на землях сучасної Румунії, та чи дійсно там можна побачити привидів? Спробуємо дізнатися правду.

Інформацію для статті було люб’язно надано журналісту нашого сайту vinnytsia-future вчителем історії у Гніванській гімназії Олександром Івановичем Ковалем.

Історія створення будинку

На початку ХХ ст власниками частини міста Гнівань були двоє братів: Франц та Карл Ярошинські. Брати були власниками цукрового заводу та кам’яноломної майстерні. Так як для виробництва цукру потрібна була сировина високої якості, постала потреба у лабораторії для дослідження сировини, безпосередньо буряку. Карл Ярошинський вирішив побудувати лабораторію. 

Незвичний і такий красивий

В каменоломнях заготовляють камінь, кожен з яких пронумеровано та підписано майстром. 

Будинок був спроектований на зразок мисливського будиночка, але замість дерев’яного зрубу був камінь. На фасаді будинку зустрічаються елементи стилів бароко та еклектизму. Бруталізм (бетон) відсутній. Саме часткова схожість з будинком, в якому жив граф Дракула, і з’явилася місцева легенда. Мінімум два роки створювали елементи для споруди,а потім їх зібрали в один шедевр.

Дах дуже складної форми, що серед теслярів називають “ластівчин хвіст”. Черепиця, якою вкритий будинок, привезена з Європи, до речі, цією ж черепицею вкриті ще декілька будинків, що знаходяться неподалік нашого головного героя. Комини на даху створені в стилі бароко. Не зважаючи на те, що будинок великий, має вісім різних за розміром кімнат, опалення створено спеціально для того, щоб було взимку завжди тепло. Ще цікавою особливістю стін даного приміщення є те, що в середину, між каменем зовні та цеглою в середині, ставили прошарок 10 см коркового дерева. Така техніка допомагала зберігати тепло в зимку та прохолоду в літку. Доречі коркові дерева були завезені спеціально з Португалії та висаджені великим лісом біля сучасної школи, на сьогоднішній час збереглися десять представників. 

Біля приміщення знаходиться ідеально збережений погріб та присадибні приміщення.

В приміщенні вирує робота

У 1901 році в приміщенні відкрили бактеріологічну лабораторію для дослідження буряку.. Проводять досліди, беруть аналізи, розробляють та удосконалюють методи боротьби із шкідниками. В місцевому шкільному музеї збереглись експонати у вигляді довгих скляних колб (куди збирали піддослідний матеріал), різноманітні штампи та печатки, зокрема одна із цікавим написом: “проба сомнительная”. 

Лабораторія виконує свою роботу до 1918 року, адже після революції в цьому будинку перебував штаб війська Армії УНР.

З жовтня-листопада 1919 року в будинку та присадибних приміщеннях перебували воїни УГА (Української Галицької Армії). Одним із факторів, що підтверджував розміщення військових, біля будинку було знайдено кокарду з написом “У.Р.” (у художника Георгія Нарбута буква “Н” не помістилася), кокарда із золотим тризубом, промені сонця і синє тло, належала сотнику, капітану.

Після приходу радянської влади у приміщенні лабораторії відкрили  хімічний технікум, який співпрацював з цукровим заводом, відновила роботу лабораторія та цукровий завод .

Місцеві розповідають, що у 1939 році в приміщенні була радянська катівня, адже в ті роки багато жителів Гнівані арештовували та судили. Дана версія та історія не підтверджена документально.

У 1941 році, 19 липня, коли нацисти захопили місто, в приміщенні лабораторії створили комендатуру, начальником якої був німець Омезбайєр. Чому саме в цьому приміщенні розмістились німці? 

Споруда знаходиться на окраїні містечка, що дозволяло швидко покинути місто у разі небезпеки. 

У післявоєнні часи в приміщенні організували ветеринарну лабораторію. Лікували варин, а тварин, що були хворі на смертельні хвороби (сказ, сибірка) спалювали в крематорії, який зберігся до сьогодні та знаходиться з правого боку якщо підходити до приміщення. 

В радянські часи тут була потужна ветеринарна лабораторія. Вчитель згадує, що працювала вона і 1994 року та декількома роками пізніше. Останній власник приміщення, який, до речі, був директором лабораторії, продав споруду теперішньому власнику, який хотів розібрати по каменю дану споруду та вивести до Криму. Плани не здійснились адже каміння, з якого збудоване приміщення дуже важке і така робота буде фінансово багатозатратна. 

Унікальна споруда у стилі бароко сьогодні

На сьогоднішній час будинок стоїть пусткою, а біля нього крім столітніх дубів розростаються чагарники та сміття, які ніхто не прибирає. За спорудою не доглядають тому, що власник, хоч і знаходиться далеко, але все одно залишається власником. Раніше, коли споруду планували вивести, будинок і прилегла територія охоронялась та сторонніх не пускали.

В цьому році будинку виповнюється 121 рік та незважаючи на роки споруда має гарний стан адже спроектована на віки.

Усю красу споруди видно взимку, коли немає листя. Будівля на даний момент не перебуває під охороною місцевої та державної влади. Коли споруда перейде на баланс місцевої влади в приміщенні можна розмістити музей або просто прибрати та зачистити територію для приваблення туристів та гостей міста адже споруда унікальна та немає аналогів в Україні.

Ось така правда про незвичайний будинок на околиці Гнівані. Милуючись архітектурою та незвичністю споруди привидів та інших містичних істот помічено не було. І звязку з Дракулою споруда не має ніякого, адже між графом і спорудженням цього будинку пройшло чотири століття. Легенда існує, створена місцевими жителями для розваги туристів.

Споруда вражає своєю величчю, не звичністю та красою. Кожна деталь на фасаді являє собою витвір мистецтва. Доречі, якщо спостерігати супутникові знімки споруди  та прилеглої місцевості – одразу видно споруди, що вкриті славнозвісною червоною черепицею.

Висловлюємо велику подяку вчителю гімназії міста Гнівань Ковалю Олександру Івановичу за надану безцінну інформацію.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.