Вівторок, 19 Березня, 2024

Церкви Вінниці

Вінниця є хоч і невеличким, але достатньо європейським та сучасним містом. Жителі обожнюють своє місто, а туристи із задоволенням приїжджають сюди. Обласний центр приваблює не лише комфортними велосипедними доріжками, чистими вуличками, затишними парками, алеями та скверами. Гарно збережена старовинна архітектура, швейцарські трамвайчики та духовні споруди – їх варто побачити. Vinnytsia-future розповість про церкви та собори у місті, які потрібно внести у свій екскурсійний список.

Вознесенська церква

На початку двадцятого століття, для місцевих жителів району “Замостя” та для педагогів й студентів вчительської семінарії, яка існувала у ті роки, за проєктом, розробленим архітектором Григорієм Артиновим, збудували церкву Вознесіння Господнього.

Усі богослужіння супроводжувалися співом хору, який складався з учнів тієї ж семінарії. Навчальний заклад піклувався не лише про успішність своїх студентів, а й про їхню моральне й духовне виховання.

У 1929 році церкву зачинили, а у приміщенні відчинили кінотеатр. Вівтар знесли й прибудували до нього фойє основної частини.

Наприкінці Другої Світової війни церква була зруйнована.

До 2001 року Вознесенська церква не мала б шансу на відновлення, але за підтримки митрополита Вінницького та Могилів-Подільського Макарія (Свистуна) та ініціативи протоієрея Агафангела створили відповідну громаду.

Завдяки небайдужим було віднайдено ескізи пана Артинова, по яким й збудували церкву.

Відновлення Вознесенської церкви розпочали через п’ять років, на місці майбутньої нової будівлі возвели невеличкий храм, де й проводять богослужіння. 

Миколаївська церква

Найдавніша споруда, яка вважається єдиною церквою Вінниці української архітектури. Миколаївська (Микольська та Микільська) церква виконана у формі типової тризрубної трибанної української церкви подільської архітектурної школи доби барокко.

У шістнадцятому столітті на території Вінниці існувало п’ять церков, проте до сьогодення зберігалася лише Миколаївська, яка знаходиться у Старій Вінниці.

Її будували з дерев’яних брусів, а підмурок з каменю.

Цікаво, але сама дзвіниця побудовано поруч із церквою, як і більшість в Україні.

Існує легенда виникнення Миколаївської церкви – на цьому місці також була одноіменна церква, яка виникла у тринадцятому столітті. Тут на ночівлю лишилися двоє монахів, які тікали від монголо-татар. Одному з них наснився Святий Миколай й наказав возвести церкву. З того часу, ця місцевість вважається духовною опорою не лише для місцевих, а й для туристів.

Під час екскурсій до Миколаївської церкви можна почути історію, як тут вінчався Іван Богун – козацький полководець. Проте згідно з історичними даними ця історія не є правдивою. Як зазначив протоієрей Назарій Давидовський, який є й очільником історичного відділу Вінницької єпархії, Іван Богун жив задовго до будування Миколаївської церкви. Хоча не виключають того факту, що таїнство вінчання могла відбутися у предтечі храму.

До революції у храмі відбулася пожежа, яка знищила усі ікони, але одна лишилася неушкодженою – Святого Миколая. Вона й до нині знаходиться у Миколаївській церкві й віряни, які моляться перед цією іконою, зцілюються від хвороб, бездітні батьки отримували благословення й невдовзі у них з’являлися малята.

Унікальний витвір знаходиться на вході до церкви – мініатюра Миколаївської церкви. Її виконав прихожанин й з точністю відтворив старовинний храм. До речі, окрім інсталяції є й звуковий супровід, який розповідає туристам та звичайним вірянам про нелегку долю будівлі.

Є ще один цікавий момент в історії: як розповідають, у часи Другої Світової Миколаївську церкву відвідав Адольф Гітлер. Про це розповідав син Отця Іоана, який мав феноменальну пам’ять. Він розповів, як бачив Гітлера через вікно, той зайшов всередину, пройшов до вівтаря. Спочатку його не пускали туди, адже святе місце лише для служителів церкви, проте згодом його все ж провели всередину. Пробувши 40 хвилин, Гітлер вийшов з Миколаївського храму й незабаром зняли облогу Вінниці.

За часів СРСР тут зробили сховище, трохи згодом був музей атеїзму, а у 1970 році провели останні реставраційні роботи.

Свято-Воскресенський храм

У 1910 році поруч із кладовищем побудували храм на честь Воскресіння Христового. До речі проєкт будівлі виконав відомий архітектор Григорій Артинов. 

Воскресенську церкву возвели з граніту, а дзвіницю з каменю. У підвальній частині зробили приміщення для померлих.

Навіть у часи Радянського союзу Воскресенський храм не був зачинений. Та й видно його практично не було, адже навколо споруди були величні надгробні камені та склепи.

У 80-ті роки, після призначення наставником протоієрея Василя Рішко, храм, який був у занедбаному стані, почали реставрувати.

З 2012 року тут діє недільна школа.

Собор Різдва Пресвятої Богородиці

Цей собор вважається одним з найбільших в обласному центрі. 

У вісімнадцятому столітті завершили будування першого храму. Через те, що у П’ятничанах швидко росло населення, за сто років церкву збільшили.

Є повір’я про явлення Богородиці у храмі, проте лише усне.

На початку 20 століття було прийняте рішення про будівництво нового кам’яного храму, а стара частина досліджувалася відділом охорони пам’яток. Рішення щодо збереження цієї пам’ятки так і не прийняли й за одними даними храм згорів, а за іншими – його розібрали на будматеріали.

У 30-ті роки минулого століття храм був знищений, а приміщення стало сільським клубом.

Після завершення Другої Світової війни храм повернули місцевим.

Спасо-Преображенський кафедральний собор

Національна пам’ятка архітектури була колись Костелом домініканців. Спасо-Преображенський собор знаходиться в історичному центрі Вінниці.

На місці дерев’яної споруди у 1779 році збудували кам’яний собор, а у 1817 році Костел домініканців передали православним. У 1832 році церкву, яка була названа на честь святих Козьми й Даміана, переіменували у Преображенський собор.

У часи Радянського союзу собор був пограбований й перетворений згодом у гумовий склад. Вдруге собор зачинили у 1962 році. У приміщенні собору облаштували спортивний зал для товариства “Динамо”.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.