З активним розвитком Вінниці у кінці XIX століття з’явилася проблема сполучення міста по обидва береги Південного Бугу. Оскільки раніше Південний Буг не був такою широкою і повноводною річкою, містяни часто користувались паромними переправами або послугами човнярів для переправи на інший бік річки. Одна з паромних станцій знаходилась у підніжжя артиновських сходів. Ще одна знаходилась на місті Старомістського мосту. Але з ще більшим розвитком Вінниці та збільшення рівня води у Південному бузі постало питання про будівництво мостів. Далі на vinnytsia-future.
Перший дерев’яний міст
За історичним даними, перший міст через Південний Буг був зведений у 1886 році. Він був дерев’яним. Розташовувався близько до електростанції та з’єднував вулицю Поштову (нині вулиця Соборна) із районом Замостям.
Користування цим мостом було платним. Якщо пішохід був з пустими руками, то плата не бралась, а якщо він йшов на базар продавати товар, тоді брали кошти за прохід мостом. Перехід з домашньою твариною коштував три копійки, за екіпаж платили чотири копійки, а, щоб пропустили віз, необхідно було сплатити п’ять копійок.
Однією з проблем такого мосту було частково руйнування від льоду навесні, тому він постійно потребував щорічного відновлення. Дерев’яний міст працював протягом шістнадцяти років, далі йому на зміну прийшов новий — більш міцний та надійний.
Нові залізні мости через Південний Буг
Два залізні мости системи Швеллєра збудували у 1902 році за проєктом міського архітектора Григорія Артинова. Вони сполучали обидва береги через острів Кемпа і функціонували близько 40 років. Новим мостом містяни могли користуватись безплатно.
Нові мости були набагато міцнішими і могли витримувати велику вагу. У 1913 році через мости були прокладені трамвайні колії, залишки якої й досі збереглись на острові Кемпа.
Аварія на мості
Страшна аварія, яка висвітлювалась у всіх газетах, відбулась у травні 1938 року. Трамвай рухався до кінцевої станції на залізничному вокзалі та на під’їзді до центральних мостів у нього відмовили гальма. Через це вагон на повній швидкості врізався в інший трамвай, який їхав знизу по мосту, що призвело до його сходження з рельсів та падіння вагона у річку. Містянам було надано негайну допомогу. В результаті аварії загинуло дві людини.
Слідство у цій справі встановило причину трагедії. З’ясувалося, обстеження та ремонт вагонів проводився халатно. Трамваї виходили на маршрут без попереднього огляду, курсував містом й поламаний транспорт з пошкодженими моторами чи гальмами. Та й самі водії працювали без підготовки та медичних оглядів.
Підрив мостів та зведення нового
З початком Другої світової війни та німецькою окупацією міста у 1941 році залізні мости були підірвані радянською армією при відступі. Про їх існування нагадують тільки бетонні опори, що стоять над річкою. Тому на заміну йому пізніше звели тимчасову переправу, але тільки для пішоходів або легко транспорту. Важким вантажівкам не дозволялось пересуватись мостом.
У післявоєнні роки старі зруйновані мости вирішили не відновлювати. До того ж через нерівність рельєфу на трамвайних коліях створювала багато проблем з транспортним рухом. Натомість збудували новий центральний залізобетонний міст у 1953 році, що сполучає Соборну з Замостям. Надійна конструкція розрахована на великі навантаження та довгий час експлуатації.
Водночас до острова Кемпа збудували понтонну переправу з лівого берега, аби створити там культурний осередок для розвитку туризму. Завдяки чому острів також стали називати “фестивальним”. З будівництвом у 2009 році набережної та фонтану Roshen міст було демонтовано і повністю втрачене сполучення міста з островом. Дістатись історичного місця можна хіба що на човні, вплав або взимку по льоду.
