Понеділок, 15 Серпня, 2022

Історія палацу Потоцьких у Тульчині

Палац Потоцьких є однією з визначних пам’яток класицизму XVIII століття. Споруда дивує своєю величчю та красою, за що палац також називають “Подільський Версаль”. Подивитись на історичну будівлю, яка вже стала візитною карткою міста, у Тульчин з’їжджаються охочі з усього світу. Далі на vinnytsia-future.

Будівництво палацу

У 1772 році Станіслав Фелікс Щенський Потоцький вирішив перенести свою резиденцію з Христинополя до Тульчина. А з 1882 року розпочалось будівництво відомого тульчинського палацу і тривало три роки. Станіслав Потоцький входив до списку найбагатших польських магнатів, що дозволяло не шкодувати грошей на будівництво родинного палацу, який своєю грандіозністю не поступався навіть королівському маєтку тодішнього польського короля Станіслава-Августа. 

Проєктування доручили французькому архітектору Лакруа. Ансамбль мав П-подібну форму, відкриту на місто. Центром комплексу був власне палац у формі прямокутника довжиною 68 метрів, який через дві бічні галереї з’єднувався з флігелями. Галереї були засклені, заокруглені та прикрашені півколонами, та балюстрадами, за якими ховався дах. Центральна споруда була прикрашена 10 колонами з піліастрами.

Обидва флігелі були схожі за зовнішньою будовою, але відрізнялись внутрішнім плануванням. У східному флігелі кімнати розташовувались за коридорним типом, де розміщувались різні служби, західний — призначався для житлових приміщень. Фасад споруд оздоблювали шість колон, на які спиралась трикутні фронтони. У східному фронтоні до сьогодні зберігся герб родини Потоцьких.

Внутрішнє планування було анфіладним, тобто складалось з почергово розміщених приміщень, що сполучались дверними прорізами, створювавши наскрізну перспективу кімнат. Над плануванням інтер’єру працював голландський дизайнер Меркс.На першому поверсі розміщувались житлові та адміністративні приміщення. Другий поверх складався з житлових кімнат, обідньої зали

Архітектор Лакруа спланував і опалення палацу. Стіни були подвійні, в проміжку між якими циркулювало тепле повітря, яке подавалось лише з двох камінів. 

До архітектурного комплексу також належали садибний театр, його репертуар складався з 5-7 опер та 2-3 концертів, яків ставили до 200 акторів; бібліотеки, до складу якої входило 17 000 томів; власної друкарні; турецькі лазні; стайні з манежем. Художня галерея складалась з відомих робіт Рафаеля, Рембрандта, Тиціана, Рубенса, Ван-Дейка. Потоцький мав нумізматичний кабінет, до колекції якого входили рідкісні античні монети, срібний гербовий сервіз на 100 персон, колекція польських скляних кубків початку XVIII століття. В цілому на обслуговування палацу було залучено близько 400 осіб.

Окремої уваги заслуговує парк «Хороше», який граф Потоцький збудував для своєї коханої дружини. Парк займав територію площею 10 гектарів, а для його планування було залучено англійського садівника Міллера. Серед рослин переважали сосни та італійські тополі. В цій мальовничій місцевості існувала власна мережа каналів та ставків, на галявинах розміщувались альтанки та фонтан,  вздовж доріжок стояли скульптури. А мандарини, лимони й апельсини під час цвітіння наповнювали ділянку приємним ароматом та яскравими квітами.

Як змінилось місто після переїзду Потоцьких

Після оселення родини Потоцьких у Тульчині забурлило життя. Оскільки місто знаходилось на торговельному шляху з появою польських магнатів вулиці тут активно почали будуватись фабрики і розвиватись торгівля сукном, полотнам, візками, зброєю. Розвитку також сприяло відвідування міста почесними гостями, одним з яких був навіть сам Станіслав-Август у 1787 році. На честь його приїзду Тульчину було надано магдебурзьке право. Тоді ж в центрі міста встановили кам’яну стелу, а все населення, що жило в радіусі однієї милі звільнялось від кріпосного права.

Latest Posts

.