Михайло Михайлович Коцюбинський — відомий український письменник, громадський діяч та голова освітньо-культурної організації “Просвіта”. Народився 17 вересня 1864 р. в сім’ї державного службовця у Вінниці, де і провів перші 30 років свого життя, після чого переїхав до Чернігова. З 1927 році на території родинної садиби у Вінниці функціонує меморіальний музей з дивовижним садом, розташований в самісінькому центрі міста, де можна детальніше дізнатись про життя письменника. Далі на vinnytsia-future.
Історія родинної садиби Коцюбинських
Першим власником будинку став Максим Пилипович Абаза, дідусь Михайла Коцюбинського. У 1920-х роках він купив ділянку землі у Вінниці, яка згодом стала абазівським хутором. На території хутора були зведені житлова хата, хлів, стодола, конюшня, комора, та сарай. У 1940-х роках Максим Абаза заселяється з родиною у садибу, де в хаті облаштовує канцелярію для роботи урядовцем.
У 1863 році донька Максима Гликерія бере шлюб з Михайлом Матвійовичем Коцюбинським, а через рік на світ з’являється майбутній “великий сонцепоклонник”. Михайло зростав разом з двома братами — Хомою та Леонідом, та двома сестрами — Лідією та Ольгою, серед яких він був найстаршим.
З 1874 року родина переїжджає в Бар, де батько письменника обіймав посаду наглядача. Їм було виділено великий будинок біля міського парку та руїн колишнього замку. Початкову освіту Михайло здобув на домашньому навчанні. Згодом вступає до барської школи одразу в третій клас, де навчався протягом 1875—1876 років. Здобувати освіту продовжив в Шаргородському духовному училищі до 1880 року.
У 1885 році родина повертається до Вінниці, де настають скрутні роки: мати губить зір, а згодом помирає батько. Вся відповідальність за сліпу матір, братів та сестер лягає на Михайла. У 1897 році родина Коцюбинських продає вінницьку хату й переїжджає до Чернігова. З того часу будинок змінює кількох власників, аж поки у 1925 році до Вінниці повернувся молодший брат Михайла Хома Коцюбинський, якого чекав родинний будинок у занедбаному стані. Хома доклав великих зусиль, щоб відремонтувати і відреставрувати садибу. Відкривши літературно-меморіальний музей М.М.Коцюбинського, Хома Коцюбинський стає його першим директором.
Експозиція музею
Музей було відкрито 8 листопада 1927 року. На його ділянці збереглася хата, комора та сторожка. Розміщення музейних експонатів слідує хронологічному порядку, поступово розкриваючи життєвий та творчий шлях письменника. Експозиція представлена в п’яти кімнатах, де зберігаються оригінали книг з бібліотеки письменника, перші видані твори з перекладами іноземними мовами, побутові та інші особисті речі. Працівники музею-садиби старались відновити інтер’єр, що існував ще за часів Михайла. Збереглася й невелика кухня з оригінальною піччю, й вітальня, яка збирала гостей на свята і відвідувачів літературних вечорів. За вказівками Хоми Коцюбинського в кімнаті, де народився і проживав Михайло було відреставровано лежанку, на якій любив відпочивати письменник після читання лекцій.
Стіни хати прикрашають картини з ілюстраціями до творів «Дорогою ціною», «Маленький грішник», «Цвіт яблуні», «Fata morgana», «Тіні забутих предків». Згодом до картинної колекції були додані полотна українських художників О.Кульчицької, І.Касіяна, Г.Якутовича, І.Їжакевича; скульпторів І.Гончара, Ф.Коцюбинського. А також в одній з кімнат висить портрет самого Михайла Коцюбинського, написаний Михайлом Жуком. Загалом колекція музею налічує близько 9 000 експонатів.
В саду на території музею збереглися ще посаджені дідом Михайла старі липи, дві груші глечики, а також вирощені письменником тамариск, магонія та агави, які були ним привезені із Криму.
