На жаль, Барський замок став пам’яткою, яку наживо побачити вже неможливо, адже споруда була зруйнована наприкінці ХVIII століття. А дізнатись його історію можна лише з історичних довідників, підручників та розповідей екскурсоводів. Далі на vinnytsia-future.
Перший дерев’яний замок
Історія Барської фортеці розпочинається з XVI століття, коли Бар ще був селищем, що мало назву Ров. Тоді у 1538 році місто перейшло у власність польської королеви Бони з італійського роду Сфорца. Королева відповідально підійшла до керування новими землями. Селище отримало статус міста і змінило назву на Бар. Нова назва пов’язана з рідними землями королеви — італійським містечком Барі, що знаходився поблизу Неаполя. Бона Сфорца видала указ, який звільняв містян від сплати податків, а місто здобуло магдебурзьке право і власний герб, що зображав літери BS- ініціали королеви.
Перший Барський замок був зведений з деревини у вигляді п’ятикутника. До його підпорядкування входили 5 околишніх містечок і 37 сіл. Для будівництва використовували дубові зруби, яких у цій місцевості було вдосталь. Стіни будували подвійними, а проміжок між ними заповнювали землею. Споруда складалась з 5 дерев’яних двоповерхових башт на кутах території. Одна з яких була головною і мала на першому поверсі браму, на другому розміщувалась капличка зі дзвоном на верхівці. Ще одна башта також була з брамою, яка сполучала замок з містом. В’їзд оточував бастіон з дубових брусів, що також мав дві башти. Для додаткового захисту було вирито штучний рів навколо дерев’яної фортеці.
Зведення кам’яної фортеці
З 1636 року землі переходять у власність гетьмана Станіслава Конецпольського. Він переносить свою резиденцію до Бару і зводить кам’яну фортецю на місці дерев’яного замку. Барська фортеця будувалась протягом 1630-1647 років з залученням французького фортифікатора, інженера та архітектора Ґійома Левассера де Боплана. Висота нової споруди сягала шести метрів. Планування периметру змінене на прямокутне з чотирма баштами по кутах, які по діагоналі були висунуті від мурів. Для покращення захисту споруду було піднято високою греблею.
Готовий проєкт вийшов настільки вдалим, що став одним з найвідоміших замків подільських земель. Він разом з Кам’янець-Подільською, Меджибізькою та Бердичівською фортецями стали надійним оборонним комплексом, який прозвали “Брамою Польської України”, а їх метою був захист східних кордонів Речі Посполитої.
Занепад Барського замку
Турецький мандрівник Евлія Челебі зафіксував Барський замок у своїх нотатках, зазначивши що він є однією з найкращих оборонних споруд з гарматами, складом зброї та воєнного спорядження. Проте міцні стіни та збройний арсенал не допоміг польській армії відбити напад війська Максима Кривоноса у 1648 році. Крім Бара, все Поділля і велика частина території Волині перейшло у володіння Кривоноса.
У 1672 році турецька армією атакувала, захопила і розграбувала місто, що призводить до поступового занепаду замку і всього Бару.
У 1768 році було проголошено акт Барської конфедерації, що означало військово-політичне об’єднання поляків, які виступали проти втручання росії у внутрішні справи Речі Посполитої. На придушення бунту були відправленні російські війська які 9 червня 1768 року беруть місто штурмом, що призводить до ще більшого руйнування барських мурів, які надалі не підлягали відновленню, що і призвело втрати Барського замку.
З того часу на місці величної фортеці можна спостерігати лише окремі фрагменти фортечної стіни над річкою, а побачити споруду лише у вигляді електронної 3Д моделі. Колишній замок був замінений на великий прогулянковий парк з алеями.
