Неділя, 19 Травня, 2024

Сонячні панелі на дахах будинків Вінниччини: данина моді чи вигідна інвестиція?

Сонячні панелі на дахах будинків Вінниччини можна побачити не лише в обласному центрі, а й у менших містах, зокрема навіть у провінційних Іллінцях, пише сайт vinnytsia-future.com.ua. Ця інновація одна з тих, що кидається у вічі й привертає увагу гостей області. Що це – просто модна тенденція чи, можливо, спосіб заощадити і навіть заробити? Далі розберемось у цьому разом.

Виробництво

Завод KNESS PV, що відкрився 5 лютого 2018 року у Вінниці, – це, з одного боку, наслідок зростаючого попиту на сонячні електростанції, а з іншого – крок для того, щоб його задовольнити. Виробництво такого масштабу стало першим в Україні, а його потужність склала 200 МВт на рік, але згодом її планувалося збільшити щонайменше вдвічі. Для створення заводу знадобилися ресурси в 5 млн євро і 1 рік роботи.

Розробка обладнання заводу – справа Національного інституту КНР, одного з провідних світових технологічних центрів, фахом якого є відновлювана енергетика. На заводських виробничих лініях є можливість виробляти різні типи панелей – як рамкові, так і безрамкові, ячейок у них може бути 60 або 72, а номінальна потужність – 270-370 Вт. Щодо кількості вироблених за одну зміну панелей, то на початку історії заводу вона складала 600 штук. За призначенням вони можуть бути побутовими, промисловими або комерційними. Від приватних покупців, зазначав тодішній голова Вінницької ОДА Валерій Коровій, попит особливо великий.

Як розповів директор заводу KNESS Олег Довбощук, майже вся лінія повністю автоматизована. Працівники, задіяні у виробництві, або просто контролюють процеси, або обслуговують обладнання. Лише на одній лінії використовується ручна праця. Цей момент є унікальним і виділяє виробника з-поміж інших. Варто також зазначити, що спочатку на підприємстві була лише одна денна 8-годинна зміна, але згодом планувалося додати другу і третю, тобто забезпечити безперервність виробництва.

Після появи такого підприємства стало можливим забезпечити внутрішні потреби України, а згодом керівництво розраховувало розширяти ринки збуту. Поступовий перехід на відновлювану енергію – це важлива частина енергетичної безпеки країни. Створення заводу KNESS PV дало країні змогу виробляти 100 % комплектуючих для такої галузі, як сонячна енергетика, власними силами.

Економія і заробіток

Сонячні панелі дозволяють не лише заощаджувати “державну” електроенергію, виробляючи свою, але й заробляти. Це робиться за рахунок монтажу батарей на даху будинку і підключення до так званого “зеленого тарифу”. Угода з обленерго дає можливість продавати світло державі, що, за приблизними підрахунками, мало приносити господарям приблизно 50-60 тисяч гривень щороку. При витратах на станцію близько 300 тисяч гривень окупність проєкту складає 5-7 років. Та все виявилось не так просто.

Приклад Олександра з Іллінців

Ось один приклад. 

– Ми побудували дім із сонячними панелями у 2018 році, вклавши в них 10 тисяч доларів, – розповідає Олександр з Іллінців. – Їх потужність – 10 кВт•год. Пізніше за цю суму можна було придбати вже 30-кіловатну СЕС. Також сучасні панелі полікристалічні, а в нас – монокристалічні. Але при цьому середньорічний показник інвертора – 2,6 кВт, що досить непогано для такого типу обладнання. 

– А як щодо прибутку? Чи все пішло за планом?

– Перші кілька років ми отримували гроші за  угодою, але в плани втрутилася війна. З тих пір нам не платять, але є надія пізніше отримати кошти, записані в борг. Однак під час обстрілів електростанцій це була допомога державі. Таке альтернативне джерело електроенергії дозволяє задовольнити частину потреб області. Крім того, ми вдома вдень використовуємо лише безкоштовне власне світло і ні від кого не залежимо.

Тож чи вигідно вкладати такі кошти, якщо вони є? Чи не ліпше, приміром, покласти їх на депозит у банк? У всьому є свої плюси і мінуси. Банк може прогоріти, але у власника буде теоретична можливість повернути внесок або принаймні його частину. Щодо СЕС, то так, війна зіпсувала плани багатьох і як мінімум збільшила термін окупності. Але “в порівнянні з депозитом сонячні панелі – це кращий внесок у економіку”, – вважає Олександр.

Приклад Андрія з Вінниці

У Андрія з Вінниці ситуація склалася дещо по-іншому, свою історію він розповідав виданню 20minut. Сонячні панелі він змонтував, але договір на продаж електроенергії державі укласти відразу не зміг через слабкі мережі.

  • Хотів одразу зробити “зелений” тариф, але не вийшло — мережа витримує тільки три кіловати потужності, а потрібно мінімум п’ять. Аби підвищити потужність, потрібно було заплатити за кожний додатковий кіловат… Ще окремо потрібно заплатити, щоб перевести лінію на 380 V; придбати підстанцію, лічильник під “зелений” тариф, — розповів Андрій.

Також він зробив для себе певні висновки:

  • Робочий час сонячних панелей – приблизно 5 годин на добу. 
  • Щоб продавати вироблену електрику, потрібно хоча б 40 батарей.
  • Взимку система потужністю 2,2 кВт виробляє дуже мало – лише 200 Вт, а цього навіть для роботи комп’ютера замало.

Підсумки

Якщо підсумувати, то позитивного в цьому явищі все ж більше, ніж ризиків і проблем.

  • Це прогресивно й екологічно. 
  • Інвестиція не вимагає додаткової зайнятості. Хоч би де була людина, СЕС працює, гроші капають.
  • Це певний внесок в економіку. Зростаючі темпи освоєння альтернативних джерел електроенергії дозволяє Україні стати енергонезалежною європейською державою.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.