Данило Кирилович Заболотний — видатний український мікробіолог та епідеміолог зі світовим ім’ям, чиї досягнення важко переоцінити. Народився 28 грудня 1866 року у селі Чоботарці, яке згодом було перейменоване на Заболотне на честь вченого. Зростав у селянській родині, проте батько рано помирає, а мати через хворобу стає прикута до ліжка. Хлопчика на виховання забирає рідний дядько, який допомагає опанувати природничі науки. Згодом Данило приїздить до Одеси на навчання у Рішельєвську класичну гімназію, яку закінчив у 1885 році. Далі на vinnytsia-future.
Навчання Заболотний продовжив на фізико-математичному факультеті у Новоросійському університеті, проте за три місяці до його завершення, Данила Кириловича було відраховано та арештовано за участь у студентських заворушеннях. Проте академік за роки навчання встиг отримати гарну базу загально біологічних знань для подальшої наукової роботи.
Наукові внески Данила Заболотного
Данило Кирилович зробив великий вклад у вивченні небезпечних інфекційних захворювань. Основні роки він присвятив вивченню чуми. Експедиції 1897 року до Індії, 1898 року до Монголії та Маньчжурії допомогли вченому розкрити таємниці смертельної хвороби. Було встановлено, що переносниками збудника чуми слугували тарбагани — степові гризуни, що були поширені в цій місцевості. Крім того, він довів необхідність спалювання тіл, в яких зберігаються чумні палички, що залишаються небезпечними навіть після смерті хворого. Під час дослідницької роботи Данило Заболотний заражається чумою, проте його рятує введення специфічної сироватки, що довело її ефективність.
У 1893 проводить на собі експериментальне дослідження з ентеральною імунізацією та наступним самозараженням холерним вібріоном. Таким чином була доведена ефективність імунізації, яка допомагає вберегтись та швидко вилікуватись від холери. Цей досвід дозволив впродовж 1900-1911 років ефективно боровся зі спалахами холери в Шотландії, Португалії, в Одесі, Маньчжурії та в самій Подільській губернії.
У 1927 всі зібрані знання з дослідження епідемій науковець вмістив в один підручник і випустив під назвою “Основи епідеміології”. У травні 1928 року був обраний президентом Всеукраїнської академії наук.
Данила Заболотного не стало 15 грудня 1929 року.
Експозиція музею-садиби
Академіка було поховано згідно із заповітом на рідній землі в Чоботарці поряд із дружиною. З 1929 року на території родинної садиби було відкрито меморіальний музей Д. К. Заболотного. Музейний комплекс складається з хати, літньої кухні, спеціальних приміщень, саду та могили вченого. Під час відвідування може скластись враження, що на території садибу час зупинився. Був відтворений інтер’єр часів Данила Заболотного.
Загальна колекція нараховує близько 2 000 музейних експонатів.У приміщенні літньої кухні зібрані матеріали, що описують життєвий та науковий шлях вченого, серед них наукові праці про чуму, холеру, малярію, сифіліс, тиф та інші захворювання В хатніх кімнатах розміщені особисті та побутові речі Данила Заболотного та його дружини, до яких належать меблі, капелюх, мікроскоп, медичний інструментарій, рукописи, фотографії, колекції мінералів. У центральній кімнаті за столом сидить воскова фігура мікробіолога, поруч з яким стоїть, селянин, прийшовши по допомогу. Крім того, збереглася особиста бібліотека з 798 книгами вченого.
Поруч з будинком зберігся сад, з власноруч висадженими Заболотним рослинами. Тут представлені й звичайні тополі, берези, дерен, й екзотичні уссурійський клен або карельська береза, які були привезені з закордонних експедицій.
