Вінницький обласний краєзнавчий музей – це безцінна культурно-освітня пам’ятка Вінниччини. У ній зібрано безліч матеріалів та документів, що пов’язані з історією, культурою та етнографією цього прекрасного краю, пише сайт vinnytsia-future.com.ua.
Розташований музей у самісінькому центрі міста за адресою вулиця Соборна, 19, та є одним з найважливіших та найцінніших закладів Вінниці й усього Східного Поділля. Музей є частиною історичного комплексу оборонних і монастирських споруд “Вінницькі Мури”. На базі культурного осередку регулярно проводяться історичні та мистецькі екскурсії, різноманітні літературні та фольклорно-етнографічні заходи, які щорічно відвідують більше двохсот тисяч людей.
Створення краєзнавчого музею та його засновники
Свою діяльність Вінницький обласний краєзнавчий музей розпочав у 20 столітті, а саме 14 травня 1918 року. Саме тоді міська дума вирішила утворити у Вінниці культурний осередок і доручила його відкриття Подільському товариству охорони історичних пам’яток. Засновниками краєзнавчого та наукового закладу були представники місцевої інтелігенції.
Серед них юрист Густав Брілінг, художники В’ячеслав Коренєв та Степан Слободянюк-Подолян, архівіст Юрій Александрович. Усі вони присвятили багато часу та сил для розквіту культурного осередку. Колекцією музею стали приватні збірки Подільського товариства охорони історичних пам’яток, а також Подільського товариства сільського господарства та Вінницького повітового земства. Перша офіційна виставка відбулася у травні 1919 року на квартирі художника Корнєва в будинку Вілинського.
Музей перед і після Другої світової війни
На 1921 рік музей відвідало лише 6 506 чоловік. На той період часу культурний заклад був розташований в будинку Топачевського, в якому пізніше зробили музичну школу №1. Музей тоді мав всього три відділи: мистецтв, історико-археологічний та етнографічно-економічний. Були важкі часи, проте заклад все одно приймав туристів та регулярно проводив просвітницьку і збирацьку роботу. І недарма, у 1926 році музей відвідали вже 16 тисяч осіб.
1926 року заклад переїхав до історичного комплексу 17 століття “Вінницькі Мури”, де він розташований і досі. Тоді музей працював як історико-побутова установа з п’ятьма відділами: етнографічним, історико-археологічним, агропромисловим, революції та мистецтв. У 1941 році в колекції музею було збережено понад тринадцять тисяч одиниць експонатів та історичних матеріалів.
До кінця Другої світової війни культурний осередок продовжував роботу, проте на виставках зібрані екземпляри обмежувалися художньою, природничою та етнографічною тематикою. Уже в 1944 році німці вивезли з краєзнавчого музею близько шести тисяч предметів. Це були здебільшого нумізматичні, археологічні та етнографічні збірки. Дещо все ж вдалося повернути, але більша частина експонатів виявилася просто зіпсованою, тому вже не могла бути експозицією музею. Наприкінці війни у краєзнавчому закладі з’явилася ще одна секція – відділ Великої Вітчизняної війни.
Вінницька пам’ятка наприкінці 20 століття
У другій половині 20 століття було вирішено повністю реконструювати приміщення. Тоді музей значно розширився. Стало всього 20 експозиційних залів, які разом зайняли площу більше 2000 м². Часто проводилися етнографічні, природничі та археологічні експедиції, завдяки чому музейна колекція регулярно поповнювалася новими експонатами та матеріалами. Над самими експозиціями працювали латвійські, українські та російські художники, а відкриття перемурованого закладу відбулося у червні 1970 року.
Сучасний музей нараховує 100 тисяч одиниць експонатів
Модерний краєзнавчий музей – це видатний пам’ятко-охоронний та науково-методичний центр Вінниччини. У сучасній установі міститься близько ста тисяч одиниць зберігання, і їх щоразу стає більше. Серед них добре відомі вінничанам нумізматична та етнографічна збірки, колекція зброї, мінералів та золотих прикрас сарматського періоду і доби бронзи. Останню презентували на 6 міжнародних виставках. Також варто зауважити, що з 1920 року на базі музею діє бібліотека, фонд якої було знищено у часи Другої світової війни. Як би там не було, це не завадило за доволі швидкий проміжок часу зібрати понад десять з половиною тисяч видань. Переважно це книги 18-21 століття, що написані українською, польською та російською мовами.
Сучасний музей має зовсім інший вигляд, порівняно з минулим століттям. Це не дивно, адже у 2006 році реконструювали фасад та покрівлю культурної установи, відремонтували фондосховище. Завдяки цьому музей набув такого вигляду архітектури, що чудово та органічно увійшов до історичного комплексу “Вінницькі Мури”
Зібрання культурного осередку теж поповнилося унікальними та цікавими знахідками.
Це дало можливість щорічно проводити близько 1500 різноманітних екскурсій та десятки виставок, пересувних включно. І найголовніше, що демонстрація експонатів відбувалася не лише в Україні, але й у Німеччині, Італії, Японії, Великій Британії, Фінляндії, Югославії, Канаді, Польщі, Австрії.
